Вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Вишар, -ру, м. Прошлогодняя трава.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Зачерви́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться червями.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Нема чим картоплю посмачити.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Семряга, -ги, ж. = семеряга. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ум. семряжка.
Хованець, -нця, м.
1) Прячущійся.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ.
3) Домовой, чортъ.