Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

товкти

Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Рудч. Ск. II. 166. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. Грин. III. 314. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі». Рудч. Ск. II. 55.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОВКТИ"
Брижик, -ка, м. 1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109. 2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.
Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки. Ном. № 2436.
Зва́лище, -ща, с. Развалины. Ворони з граками по звалищах літають. К. Досв. 221.
Латва, -ви, ж. = лата. ЧГВ. 1853. 61.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Седми числ. Семью.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух. Вх. Зн. 71.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить? Стор.
Шаліти, -лію, -єш, гл. Безумствовать, сумасбродствовать. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Ном. № 1055. Волос сивіє, а голова шаліє. Ном. № 8692.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОВКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.