Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Шевч. 436. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. 2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Ном. № 5862. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Рудч. Ск. І. 202. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. № 3153. Десь вирвалась дівчинонька. Н. п.
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Жарні́вка, -ки, ж. Раковый жерновокъ.
Красовитий, -а, -е. Красивый. Удовине личко красовите. МВ. ІІ. 146. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита! Мет. 122.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» Шух. І. 194. 2)кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Kolb. І. 311, 319. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Грин. III. 513. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. Рк. Макс. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана. Кв.
Поволі нар. 1) Медленно, не спѣша. Поволі їдеш, далеко будеш. Ном. Велике дерево поволі росте. Ном. № 989. поволі-поволі! Тише-тише! осторожнѣе! Н. Вол. у. 2) Свободно, вольно. Пусти дітей поволі — і сам будеш у неволі. Посл. Тоді я веселий, тоді я багатий, як буде серденько поволі гуляти. Шевч. 76.
Понасторошувати, -шую, -єш, гл. = понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.
Ружа, -жі, ж. = рожа. Чия роля не йорана, на ній ружа не зривана. Гол. І. 207.
Тамтадиль нар. = тамтуди. Гол. II. «30.
Шелюшковий, -а, -е. (шелюжковий?). шелюшко́ві уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ. Kolb. І . 48.