Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
За́річок, -чка, м. Рѣчной рукавъ. Канев. у.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной. Желех.
Кромка, -ки, ж. хліба = окраєць хліба. Вх. Уг. 247.
Насища́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. насититися, -сищуся, -тишся, гл. Насыщаться, насытиться.
Підспівач, -ча, м. 1) Подпѣвающій. Плохой поэтъ, подражатель. К. (Желех.).
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.