Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Одсудили мою землю Бог знає й кому. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили.
Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
Ді́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дірка.
Зама́зати, -ся. Cм. замазувати, -ся.
Ковдра, -ри и ковдря, -рі, ж. Одѣяло. Слов. Въ крестъянскомъ быту очень плотное рядно́, служащее одѣяломъ или подстилкой вмѣсто тюфяка.
Осмілити, -ся. Cм. осміляти, -ся.
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти.
Роспливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспливти́ся, -вуся, -вешся, гл.
1) Расплываться, расплыться, поплыть въ разныя стороны.
2) Исчезать, исчезнуть, сплыть. Усе роспливлось (добро).
Учетверзі нар. Вчетверомъ.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea.