Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схибити

Схибити, -блю, -биш, гл. 1) Уклониться въ сторону, пошатнуться. 2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Стор. МПр. 131. Раз на вовна хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. 3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХИБИТИ"
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Чуб. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю. Г. Барв. 527.
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П'ять днів ля робив. Вх. Зн. 34.
Плекун, -на, м. Ягненокъ безъ матери, вскармливаемый козою. Херс.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Полільник, -ка, м. Подольщикъ. Харьк. у.
Помножання, -ня, с. Умноженіе.
Постанець, -нця, м. Тараканъ. Вх. Лем. 454.
Призволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. призволитися, -люся, -лишся, гл. Ѣсть, кушать, покушать. Їжте бо, призволяйтесь до борщу.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Чуб. V. 198. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства. Чуб. II. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХИБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.