Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ).
Люб, -ба, м. Милый. Од Бога — люб, од попа шлюб, од короля весілля. На що люба любувала?
Нютувати, -ту́ю, -єш, гл. Заклепывать, спаивать.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Причесати, -ся. Cм. причісувати, -ся.
Стільчик, -ка, м.
1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить.
2) Табуретъ.
3) Cм. витушка.