Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати. Вх. Лем. 397.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Допевня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Намаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Намахать. Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш. Чуб.
Плисти, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Понадгороджувати, -джую, -єш, гл. Наградить (многихъ).
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Примір, -ру, м. 1) Намѣреніе. Я маю примір поїхати у ліс. Черк. у. 2) Примѣръ. О. 1861. V. 72.
Щасниця, -ці, об. Счастливецъ, счастливица. МВ. ІІ. 135. Як вродилась щасниця, так поправиться і п'яниця. Ном. № 1662.