Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили.
Ли́ткати, -каю, -єш, гл. Нищенствовать, выпрашивать.
Перемліти, -лію, -єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла.
Поверх 2, -ху, м.
1) Поверхность.
2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили.
Понаторочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Сади цвіли рясно. Рясно-рясно плакала. Ум. рясненько, ряснесенько.
Смальцований, -а, -е. Насаленный.
