Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство.
Гній, гною, м.
1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками.
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди...
Насмішко, -ка, м. = насмішок. Пуде з нас того, шо я та жінка моя чесні, — каже. А там та був Іван Насмішко. «Які, каже, ви чесні, шо я з твоєю жінкою ту ніч ночував».
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
