Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступка

Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПКА"
Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує. Рудч. Ск. І. 77.
Ді́дик, -ка, м. 1) = Дідунь. 2) Ручная метелка изъ соломы, травы, стружекъ и т. п. 3) Раст. Крестовая трава. 4) Насѣк. Медвѣдка обыкновенная. Gryllotalpa vulgaris. Ум. Дідичок.
Кошт, -ту, м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311.
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Зн. 37.
Сивковий, -а, -е. Сѣрый, изъ сѣрой шерсти. Бо я вівчар нетяга, сивковая серм'яга. Чуб. V. 124.
Тихісько нар. = тихісінько. Шейк.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою. МУЕ. III. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.