Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стругач

Стругач, -ча, м. 1) Обыкновеннаго устройства ножъ, которымъ выстругиваютъ предварительно дерево для ложки. Шух. І. 247. 2) Родъ лопатки для чистки дорожекъ. Щоб ти мені до обіда всі дорожки вичистив у садку. — Добре, я вичистю, зробіть мені тільки такий стругач, як дорожка завширшки. Чуб. II. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГАЧ"
Бурячник, -ка, м. Свекловичная плантація. Сумск. у.
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Ли́штва, -ви, ж. 1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Чуб. VII. 427. Вас. 193. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Чуб. V. 165. А мені хрещена мати лиштву вишивала. Шевч. 461. 2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Гол. Од. 13, 20, 28. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ. 3) Планка. На шпарках лиштва. Н. Вол. у. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. Вас. 150. 4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ). 5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум. ли́штовка. Вас. 149.
Неврікливий, -а, -е. Не подвергающійся болѣзни отъ уроків. Шоб неврікливе було, — умивають із помийниці. ХС. VII. 420.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Патолоч, -чі, ж. 1) Истоптанное поле, потрава. Рк. Левиц. 2) Мѣсто, гдѣ съѣдено хищнымъ звѣремъ животное съ остатками на немъ. (Вовк) тут, бо де б йому діваться, — ось свіжа патолоч. Алв. 92. Вовк, казав би, задавив лоша, — була б патолоч. Волч. у. 3) Остатки послѣ сбора конопли. Брацл. у.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Путлиця, -ці, ж. Ремень, которымъ привязывается стремя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.