Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струга

Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГА"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 303.
Ґаздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Хозяйничать. Гн. І. 160. Як я буду ґаздувати такий молоденький? Гол. II. 380.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився. Н. Вол. у.
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами. Левиц. Пов. 50.
Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Просохнути. Cм. Просихати.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Хуткість, -кости, ж. Скорость, быстрота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.