Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строковець

Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКОВЕЦЬ"
Бадіка, -ки, м. Названіе старшаго по лѣтамъ мужчины, брата и пр. Желех. Ум. бадічка, бадічко.
Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.
Кумець, -мця́, м. Ум. отъ кум.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Пацючий, -а, -е. 1) Поросячій. 2) Крысій.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени. Грин. III. 149.
Царгати, -гаю, -єш, сов. в. царгвути, -гну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Вх. Зн. 77. Царгнув пес за ногу. Вх. Зн. 77.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОКОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.