Белькотіти, -чу, -чеш, гл. = белькотати. Засідатель обмахується та белькотить.
До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Заледащі́ти, -щі́ю, -єш, гл. Облѣниться. Заледве, нар. Едва лишь.
Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю.
Кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Він і кушнірську роботу знає.
Нам'яшку́рити, -рю, -риш, гл. Намять, надрать. Нам'яшкурити чуба. Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Спірно нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. У дворі плідно, а в коморі спірно. Спірно копає — варт чарку дати.
Стоколос, -су, м. стоколо́са, -си, ж. Раст. a) Bromus mollis L. б) Bromus squarrosus L. в) Bromus secalinus L.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!»
