Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строковець

Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОКОВЕЦЬ"
Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318. 2) Морская трава. Левин.
Куропіння, -ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сидиш, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.
Мета́л, -лу, м. Металлъ. Дещо. К. Бай. 153. Ком. II. 65.
Мо́зу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ мо́зуля. 2) Возвышеніе, оставшееся на мѣстѣ срѣзаннаго сучка дерева. На стеблі мозульки, де були сучки. Новомоск. у.
Наближа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. наблизити, -жу, -виш, гл. Приближать, приблизить.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.). Козелец. у.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОКОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.