Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога. К. Псал. 59.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками. К. Іов.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе. Желех.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Иржавина, -ни, ж. Мѣсто со ржавой водой. Отам на луках та є иржавини, то тим і трава иржава, неїдома. Волч. у.
Кабанник, -ка, м. 1) Торгующій свиньями. Подольск. г. 2) Свинобой, рѣжущій свиней.
Ключиння, -ня, с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Навесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Навеселиться.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.