Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. 5) Позвонокъ. 6) Ум. отъ в'яз.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1.
Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Криве дерево не дужо випрямитись. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Пообписувати, -сую, -єш, гл.
1) Описать (во множествѣ).
2) Исписать вокругъ. Єсть такі, що хрестами все пообписує: і ночви, і двері...
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне.
Рантовий, -а, -е. На ранту. Черевики рантові. Рантові чобітки пошили тато.
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає.
