Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будчина, -ни, ж. = будка 2 — 4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки. Желех.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити. Вх. Уг. 255.
Різвий, -а, -е. Бойкій, проворный, скорый, прыткій, рѣзвый. Промовляє до мене все різвими словами. Грин. III. 169. Просилася дівчина в свого різвого свекра. Мил. 161., Ум. різвенький, різве́сенький. Ніжки мої різвенькії, чом не ходите? Чуб. V. 767.
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Стісняти, -няю, -єш, сов. в. стісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Складывать, сложить очень тѣсно что либо, напр. доски, бревна, снопы. Рк. Левиц.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.