Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторма

Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРМА"
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Надточи́ти Cм. надточувати.
Обходити 2, -джу, -диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки. Гліб.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Праведничий, -а, -е. Принадлежащій праведнику. Одержить нагороду праведницу. Ші. Мт. X. 41.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь. Млак. 116.
Уживальний, -а, -е. Употребительный. Желех.
Чіпа меж. Прочь, вонъ! (Преимущ. на собаку). Чіпа, чіпа в солому спати. Ном. № 11319.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.