Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Діє́та, -ти, ж. Ландтагъ, рейхстагъ (въ Венгріи). Гол. ІІІ. 261. Повідают люде, же дієта буде.... Найяснійший краль наш рачил дозволити, жеби всі народи зишлися радити. Гол. III. 257.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на! Подольск. г. 2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись. Левиц. Пов. 348.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Приткати Cм. і. притикати.
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти. Угор.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.