Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбатий

Стовбатий, -а, -е. Имѣющій форму столба. Коси поприлипали до його стовбатої голови. Левиц. І. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБАТИЙ"
Безклепкий, -а, -е. Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. К. Кр. 31.
Кливак, -ка, ж. Клыкъ.
Колобродити, -джу, -диш, гл. Куралесить. Еней тут добре колобродив і всіх на чудо потрошив. Котл. Ен. Цілу нічку колобродить, за собою челядь водить. Н. п.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Подозволяти, -ля́ю, -єш, гл. Дозволить (многимъ).
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.