Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить.
Ізм.. Cм. зм...
Кабаковий, -а, -е. Тыквенный.
Попідлатувати, -тую, -єш, гл. Починить, подложивъ заплаты (во множествѣ).
Прядунка, -ки, ж. = пряха.
Рибка, -ки, ж.
1) Ум. отъ риба.
2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Серце моє, рибки моя! Ганнусю, рибко, душно, любко!
2) Нас. Lipisma saccharinum.
4) варе́на рибка. Родъ игры. Ум. рибонька, рибочка.
Розчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розчепи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся.
Славний, -а, -е. 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Славних прадідів великих правнуки погані.
2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.
