Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стидов'я

Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДОВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДОВ'Я"
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Кутий, -а, -е. Закованный. І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті. Шевч. 628.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину. Чуб. IV. 163.
Погребник, -ка, м. = пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. І. 5.
Поспорожнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Опорожниться (во множествѣ). Ой, скоро вже наші кошелі поспорожняються, — тижнів зо два доведеться хліб купувати, поки до нового. Екатер. у.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Хатяний, хатєний, -а, -е. Относящійся къ хатѣ. Шух. І. 89.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. МУЕ. І. 132. (Полт.). Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИДОВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.