Вершина, -ни, ж.
1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі.
2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки.
3) = вершок 2.
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Тоже. голодом голодити.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Струна, -ни, ж.
1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути.
2) Cм. лун 3. Ум. струнка, струночка. Іде вона як струночка.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться.
Усміх, -ху, м. Улыбка. Де той погляд молодецький, де той всміх веселий. Чоловік усміхається.... Чого це в тебе такий дивний усміх?
Футкати, -каю, -єш, гл. Кричать: фут, фут.
Хохля, -лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ.
