Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стидний

Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИДНИЙ"
Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Домі́вський, -а, -е. Домашній, домовой.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Ознака, -ки, ж. Знакъ, признакъ. Мир. Пов. І. 131. Гордо і поважно без ознаки жадної тревоги на лиці. Левиц. І. 211.
Перемістити, -щу́, -стиш, гл. Перемѣстить.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Пуцьнути, -ну, -неш, гл. Упасть, бухнуть.
Росповсюджувати, -джую, -єш, сов. в. росповсю́дити, -джу, -диш, гл. Распространять, распространить.
Скупити, -плю, -пиш, гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.
Устяж нар. Цугомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.