Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Дубельті́вка, -ки, ж. Двустволка. Пан Цибульский.... в одній руці держав пенькову люльку, а в другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак. Стор. І. 233.
Назневажа́тись, -жа́юся, -єшся (над чим), гл. Поиздѣваться надъ чѣмъ. Ти ж над чужим ділечком назневажалась. Мил. 205.
Новиця, -ці, ж. ? Будемо ми (пчоли) при саду рої роїти і меди носити у пана господаря у його бортях і в його новицях. Чуб. ІІІ. 392.  
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Драг. 62. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. Г. Барв. 319.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець. Грин. ІІІ. 535.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала. Н. п.
Пересісти Cм. пересідати.
Пересукати Cм. пересукувати.
Розмірятися, -ряюся, -єшся, гл.з ким. Отмѣрить что слѣдуетъ кому.