Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить.
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Роспізнавати, -наю, -єш, сов. в. роспізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнавать, узнать, различать, различить. Багатого з хвастливим не роспізнаєш.
Ростолкуватися, -куюся, -єшся, гл. Переговорить, объясниться. Так тогді й ростолкуємось, а тепер ніколи.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину.
Снуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Сноваться, дѣлаться основѣ.
2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь.
3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї.
4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Біле личко, чорні брови на душі снується.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Фаґівник, -ка, м. Сапожничій инструментъ для скобленія кожи.
Шинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтягивать колесо шиной.