Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спочити

Спочити Cм. спочивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИТИ"
Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Гінно нар. Свободно, вольно. Угор.
Либе́рія, -рії, ж. = ліберія.
Нага́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Налаяться.
Поключитися, -чу́ся, -чишся, гл. = покільчитися. Черк. у. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки, присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла вже, як насіння поключилось. Рк. Левиц.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Розскиглитися, -люся, -лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Стая, стаї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. І. 185 — 187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. І. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = ліса 2. Браун. 16.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.