Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість.
Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus.
Пишнокрилий, -а, -е. Съ красивыми крыльями.
Франція, -ції, ж. Франція.
Цибок, цибук, -бка, м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде.
Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали.
