Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грі́нка, -ки, ж. 1) Ломоть, кусокъ. Шух. I. 144. Молила сі Богу і все пила склінку води і їла грінку хліба на день. Гн. ІІ. 98. 2) Гренокъ. Ном. № 12291. Просіяне з ушками, з грінками. Котл. Ен. V. 14. 3) Корзинка подсолнечника. Харьк. 4) Пучекъ орѣховъ на деревѣ. Оріхи так грінками й висять. Борз. у. 5) До́бру грі́нку уби́ти, пійма́ти. Выиграть что-либо. Ном. № 10594. То же значеніе грі́нка йому́ впа́ла. Ном. № 10594. Дідону мав він мов за жінку, убивши добру в неї грінку. Котл. Сн. І. 25.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Пожарина, -ни, ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині. Чуб. V. 323.
Посестратися, -раюся, -єшся, гл. Сдѣлаться названными сестрами. Драг. 301. Вони собі посестрались. Черк. у.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.
Скілька, скільки, скілько, мѣст. 1) Сколько. Рудч. Ск. І. 65. Не питав і не знав де вони і скільки. ЗОЮР. І. 9. 2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок. МВ. ІІ. 54. 3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху. Ном.
Суховітриця, -ці, ж. Сухая вѣтреная погода.
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша. К. Псал. 137.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.