Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. К. Псал. 189. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав. Сим. 216.
Жа́хно нар. Страшно.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Начухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) О листьяхъ: нарвать, сразу сдергивая рядъ листьевъ съ вѣтви. 2) О деревьяхъ: нарубить со многихъ деревьевъ тонкихъ вѣтвей. 3) О шерсти: начесать. Начухрав вовни.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.