Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1. Вх. Зн. 46.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Псальма, -ми, ж. 1) = псалом. Псалтирня псальма. К. ХП. 58. 2) Духовная пѣснь. Пан отець тихенько собі сидить та думає.... а то псальми співає — так хороше, Господи! МВ. І. 18.  
Пульош, -ша, м. = пульпак. Вх. Лем. 458.
Стернина, -ни, ж. Нижняя часть стебля, остающаяся на полѣ послѣ снятія хлѣба. Ум. стерни́нка, стерни́ночка. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Мет. 388.