Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував.
Безпечне, безпечно, нар. Безопасно. Алкане-паша, Трапезонське княжа! безпечно гуляй. Там собі безпечно дев'ятого дня спочивок мали.
Вередун, -на, м. = вередій. Ум. вередунець, вередунчик.
Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Баба-Яга — косцяна нога.
Нагоро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагороди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Награждаться, наградиться. Все може нагородитися, іно страх ніколи.
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час.
Чварснути, -ну, -неш, гл. Сказать на непонятномъ языкѣ. Жандарь чварснув до нього щось по німецькії. Чварснув по жидівськії.