Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бічний, -а, -е. Боковой. Желех.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Дороби́ти, -ся. Cм. доробляти, -ся.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454. 3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Неприязний, -а, -е. Непріязненный, недружелюбный. Прощай, світе, прощай, земле, неприязний краю! Шевч. Де вона й вродилась така неприязна. МВ. (О. 1862. III. 58).
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Понарізувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать (во множествѣ). Отак що-дня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки. Кіевск. у.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Седно, -на, с. 1) Задница. Трахвив го в седно. Ном. № 1782. 2) = садно.