Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воєводство, -ва, с. Воеводство. Желех.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Майсте́рський, -а, -е. Принадлежащій мастеру.
Машкара́, -ри́, ж. 1) Маска. Канев. и Каменец. уу. Мил. 61. А в нас є машкара. Левиц. І. Хто ж його обікрав? — Бог його знає. Якісь, каже, замурдовані люде. Понадівали машкари, пов'язали гаразденько всіх, та й забрали що знайшли. Мир. ХРВ. 214. 2) Харя, рожа, уродина. Бо ти того любиш, що красний із тварі; почкай, може достанеш страшную машкару. Чуб. V. 253.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Поперемазувати, -зую, -єш, гл. Перемазать, вымазать вновь (во множествѣ).
Скатерка, -ки, ж. Скатертка. Н. Вол. у. Накрила сина скатеркою. Чуб. V. 715. Ум. скатертонька. Чуб. V. 1067.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Холоша, -ші, ж. Штанина, одна половина, одна нога штановъ, брюкъ. Іде чоловік і холоші по коліна підкачав. Мнж. 27. Мав без матні одні холоші і тілько слава, що в штанах. Котл. Ен. І. 32.