Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сіп!

Сіп! меж. Дергъ! Хвать! За руку сіп мене. Алв. 47. Мене за чуприну сіп! Голов. I. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІП!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СІП!"
Видурювати, -рюю, -єш, сов. в. видурити, -рю, -риш, гл. Выманивать, выманить.
Грумоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. = Грюкотіти. І стукотить, і грумотить, за комір вода ллється. Рудч. Чп. 88.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Повіддиматися, -маємося, -єтеся, гл. Отдуться; выпятиться (во множествѣ) Землянки при самій землі як могилки повіддималися. Мир. ХРВ. 80.
Покацубнути, -немо, -нете, гл. Окоченѣть (о многихъ). Ну мороз! поки доїдемо, то й покацубнемо.
Попращати, -ща́ю, -єш, гл.кого. Проститься съ кѣмъ. Cм. попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Посовати, -ваю, -єш, гл. Подвигать, посовать.
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СІП!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.