Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный. Вх. Лем. 399.
Влада, -ди, ж. Власть.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Дрижифі́ст, -фоста́, м. пт. горихвостка, Phoenicurus. Вх. Зн. 16.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Помога, -ги, ж. Помощь. Ном. № 4557. Мкр. Г. 22. Бог усім помога. Черк. у. Переплива на помогу. Шевч. 60. Та з божої помоги топчи вороги під ноги. Н. п.
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый. 2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пирят. у. Пухната булка. Козел. у. 3) Полный, жирный. Козел. у. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі. Гол. III. 461.
Стягач, -ча, м. Раст. а) Plantago lanceolata L. ЗЮЗО. І. 131. б) Saponaria officinalis L. ЗЮЗО. І. 175.