Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. І. 284.
Вивівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивіяти, -вію, -єш, гл. 1) Вывѣвать, вывѣять. Аф. 324. 2) Провѣвать, провѣять. Желех. (Пшеницю) помолотити, вивіяти. Гн. II. 165.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
Нагоро́да, -ди, ж. Награда. Нагорода ваша велика на небі. Єв. Л. VI. 23. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. Ном. № 4608.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл.о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво? Харьк. у.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Трибушон, -на, м. Штопоръ. Желех.
Убезпечатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убезпечитися, -чуся, -чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик. К. ДС. 4.