Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду.
Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна.
Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Нехай в'яне, поки закопають. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. овескові клинці. Половина узора овесок.
Смирна, -ни, ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. 2) Раст. а) Nasturtium sylvestre. б) Galium Mollngo L.
Справедливо нар.
1) Справедливо.
2) Дѣйствительно.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду?
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха.