Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Дніпрянські пороги.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Порипатися, -паюся, -єшся, гл. Походить то входя, то выходя и скрипя дверью.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Дике утя..., забилось собі між ситняг.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку.
Уклочитися, -чуся, -чишся, гл. Говорятъ о хлѣбныхъ всходахъ, когда они растутъ такъ густо, что былинка за былинку запутывается. Хліб добре вклочився.
Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл, при подбрасываніи дѣтей. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Чуки-чуки до мачухи.
Шитенько, -ка, с. Ум. отъ шиття.
