Блукання, -ня, с.
1) Блужданіе.
2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих.
Заї́чище, -щі, м. и ж. Ув. отъ заї́ка.
Купавка, -ки, ж.
1) Раст. Ranunculus arvensis L.
2) = купалка.
Огавно нар. Сильно, очень. Огавні ся хвалил.
Покушання, -ня, с. Отвѣдываніе. Не ходиться о наїдок, але о покушання.
Присікати, -ка́ю, -єш, сов. в. присікти, -січу, -чеш, гл.
1) Пресѣкать, пресѣчь.
2) — переполох. Симпатически лѣчить иснугъ отсѣченіемъ на порогѣ концевъ волосъ больного и вѣника въ соединеніи съ извѣстными пріемами.
Проштовхувати, -хую, -єш, сов. в. проштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Проталкивать, протолкнуть.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня.
Свиноїзд, -да, м. Ѣздившій верхомъ на свиньѣ.
Стріляти, -ля́ю, -єш, сов. в. стрелити, стрілити, -лю, -лиш, гл. Стрѣлять, выстрѣлить. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Стефан в серце стрілив. Ой як стрілив, — царя вцілив.