Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. Лебед. у. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. К. Псал. 256. Неправда увесь світ зажерла. ЗОЮР. II. 102.
Збочи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Лечь на бокъ, прилечь. Я не сплю, а так збочився, бо нема що робити. Канев. у.
Їдальний, -а, -е. = їстовний. Желех.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь. Чуб. V. 150.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Проїстливий, -а, -е. = проїсний. Така дитина проїстлива, що чисто ніяк її не нагодуєш. Зміев. у. Слов. Д. Эварн.
Розумниця, -ці, ж. Умница. Шевч. 306.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Сотниченко, -ка, м. Сынъ сотника.
Токарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься токарствомъ.