Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Дебе́лість, -лости, ж. Дебелость, плотность, толстота.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Дощана крита.
Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. ко́лесо млинове, колесо млинське Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. То-же значитъ и надвірне колесо. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. к. замахове. Часть ткацкаго станка. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Кумувати, -мую, -єш, гл. Быть воспріемникомъ, кумовать. Ой не того прийшли до тебе да шоб кумувати, а ми того прийшли до тебе, щоб рощитати.
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова.
Спаш, -шу, м. Потрава, порча скотиной травы или хлѣба на поляхъ. Займи скотину і візьми за спаш. Горобці шкоду роблять, а синиця в спаш упаде. Між листом повивертались боками довгі і круті білі гарбузи, неначе воли на спашу.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить.