Важений, -а, -е. 1) Взвѣшенный. 2) Выдаваемый по вѣсу. А щоб ніхто не діждав, щоб я важений хліб їла.
Виздихати, -хаю, -єш, гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала.
Віве́риця, -ці, ж. Бѣлка.
Давани, -нів, м. мн. Мѣсто, гдѣ складываютъ сѣно и кормятъ имъ скотъ.
Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. І вовк на волі та й виє доволі. На волі — плачу доволі. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі.
Душо́к, -шка́, м. Ум. отъ дух.
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди.
Смородяний, -а, -е. Смородинный (черной смородины). Смородяний цвіт.
Тихшати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тише, утихать. Якось тихшала все, ніби сумирялась.
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях!
