Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світочок

Світочок, -чка, м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. Раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. 1. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТОЧОК"
До́свід, -ду, м. Опытъ. Знаючи з історичнього досвіду, як уставали нації. К. XII. 131.
Згодува́ння, -ня, с. Вскормленіе. К. (Желех).
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пообмітати, -та́ю, -єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.
Простіський, -а, -е. = простісінький. Желех.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.