Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Атако́вувати, -вую, -єш, сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск.
Безлюдніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться безлюднымъ. Желех.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Здоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
Кантабал, -лу, м. = кантабас. Як напився кантабалу, — ляшок нетверезий. Н. п.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Натягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. натягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться. 2) Напяливаться, напялиться. 3) Натужиться, понатужиться. Натягається, як пес до роботи. Ном. № 13730. Конячка натяглася і покотила візок. Левиц. І. 38. 4) Напитываться, напитаться. Вишні вже натягаються горілкою. 5) Только сов. в. Натаскаться. Натягалися за чуба. 6) Только сов. в. Упереться, заупрямиться. Натягся та й натягся: 22 рублі та й 22 рублі. Волч. у.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Сабе меж. = цабе.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає? Драг. 166.