Дранта́вий, -а, -е. = дрантивий.
Му́за, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Пасічити, -чу, -чиш, гл. Чистить, приготовлять новину подъ посѣвъ.
Підвусний, -а, -е. — хлопець. Юноша. Ще бувши чурою, підвусним хлопцем.
Побожеволіти, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ).
Покорятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Поміркуватися, -куюся, -єшся, гл. 1) Подумать, поразмыслить. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося. Оттак сердега наш Рябко поміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь. Пішов до голови по розум, поміркувавсь. 2) Одуматься. Будеш бити, сли-м провинила, а може ся поміркуєш та мені подаруєш.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.
Псякувати, -ку́ю, -єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує.