Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять. Славяносерб. у.
Гремота́ти, -чу́, -чеш и гремоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Грімотати.
Ліпа́шка, -ки, ж. Женщина, которая дѣлаетъ что-либо изъ тѣста. Свашка — не ліпашка, шишок не ліпила. Мил. 155.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ. Ив. 33.
Нацюкати, -каю, -єш, гл. 1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець. 2) Нарубить зарубокъ.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Пам'ятливий, -а, -е. 1) = памяткий. Чуб. V. 289. Хивря пам'ятлива, не забула нічого. Мир. Пов. І. 132. Вже й виріс, а такий тобі пам'ятливий що й Господи. Левиц. І. 275. 2) Памятный, незабвенный. Україно моя мила, краю пам'ятливий. Чуб. V. 328.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити. Вас. 169.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. Грин. II. 283. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 414.