Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Осушок, -шка, м. Засохшій кусокъ хлѣба. Ум. осушечок. Дала йому хліба осушечок, да щоб на день було. Рудч. Ск. І. 87.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Поземно нар. Горизонтально. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати. ЕЗ. V. 123.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Пошморг, -гу, м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Ступатень, -тня, м. Часть толчеи. Cм. ступа походюча. Шух. І. 104. 162.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1. Канев. у.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.