Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Зуповний, -а, -е. Полный. Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запорожжя було на раді.
Нечесаний, -а, -е. 1) Непричесанный.
2) нечесані панночки. Раст. Nigela damascena, дѣвица въ зелени.
Образити, -ся. Cм. ображати, -ся.
Піддужати Cм. піддужувати.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Cм. риндач.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні.
Трубити, -блю, -биш, гл.
1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили.
2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют.
3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить.
1) Много ѣсть.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.