Аз, а́за́, м. Названіе буквы а, азъ. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лягала три рази. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отмѣтку объ отсутствіи въ классѣ.
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір.
Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку....
Кавун, -на, м. 1) Арбузъ. Cucumis citrullus. Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. Отличаютъ кавун отъ кавуни́ці и кавунки: у кавуна сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у кавунки; послѣдняя вкуснѣе кавуна. 2) мн. Дѣтская игра. Ум. кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок.
Листико́вий, -а, -е. Изъ листьевъ. Їхав козак морковий, коник бураковий, а шепочка з лопуха, кунтуш листиковий.
Нада́лі, нада́льше, нар. Ha будущее время. Хотілось би похазяйнувати і надалі дещо заробити. Дано псу м'ясо, — хоч їж, хоч надальше остав.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана.
Хвойличник, -ка, м. = хвилівник.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
