Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
За́спіль нар. Сплошь, подрядъ.
Копер, -пра, м. = кріп.
Назива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. назва́ти, -зву́, -зве́ш, гл. Называть, назвать. Та нічого не сказала, тілько серденьком назвала.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta.
Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. Де захист наш, спочивище тихе?
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
Чишка, -ки, ж.
1) = цєшка.
2) = пучка 1. Cм. пушка.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт.
