Виганяти 2, -няю, -єш, сов. в. вигнати, -жену, -неш, гл.
1) Выгонять, выгнать, изгонять, изгнать. Вигнав Бог людей з раю. Син виганя з хати. Вигнала свиню з огорода.
2) Гнать, выгонять, выгнать. Молотить виганяє людей недобитих. Виганяє чумак сірі воли та на раннюю росу.
3) Вышибать, вышибить. Клин клином виганяй.
4) ви́гнало що, кого. Выросъ очень въ вышину. Вигнало того дуба так, що за всіх вищий. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало.
Викладаний, -а, -е. О воротникѣ шубы: отложной.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати.
Надтиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надти́хнути, -хну, -неш, гл. Притихнуть, нѣсколько стихнуть. Може надтихне трохи вітер.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный.
Осетрина, -ни, ж. Осетрина. Чорнявая, білявая на вечерю просить... що на рибу осетрину, на білу перину.
Ряснистий, -а, -е. = рясний. Копа на копі, а сніп на снопі, копи пашнисті, снопи ряснисті.
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
Сукманина, -ни, ж. = сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину.
Тріснути Cм. тріскати.
