Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші?
Карабинок, -нка, м. Ум. отъ карабин.
Нетязський, -а, -е. Принадлежащій нетязі и нетягам. У лузі у Базавлузі був курінь нетязський.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний.
Придивитися Cм. придивлятися.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить.
Чоп, -па, м. Рыба Lucioperca volgensis.
Широченький, -а, -е., Ум. отъ широкий. Широченько, нар. Ум. отъ широко.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ум. шрубо́к.
