Байлога, -ги, ж. = байлова.
Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався.
Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Уживальний, -а, -е. Употребительный.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.