Будинковий, -а, -е. Относящійся къ строенію, зданію. Вапна будинкова.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине.
Пульош, -ша, м. = пульпак.
Слідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Идти вслѣдъ, слѣдовать. Ми слідком за нею слідкували.
Сницарь, -ря, м.
1) Ваятель, рѣзчикъ.
2) Колесникъ, каретникъ.
Стокротний, -а, -е. Стократный.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.
Шутка I, -ки, ж.
1) Шутка. Шутки, шутки, а хвіст на бік.
2) мн. пустяки. У вас, шутки бураки, а в нас їдять. Ум. шуточка.