Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Глузувати, -зую, -єш, гл. Насмѣхаться, издѣваться, поднимать на смѣхъ. Матері глузують, що москалі вертаються та в неї ночують. Шевч. 67.
Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає. Г. Барв. 61.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді. Мет. 338.
Покружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Покружить, покружиться (летая, ходя, бѣгая). 2) Попировать.
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) = проволоктися. 2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Таркан, -на, м. = тарган. Драг. 52. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Ном. 7293.
Уборзі нар. Немедленно, поспѣшно. Потреба, пильна, просить бути вборзі. К. Бай. 81.