Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розриватися

Розриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розірватися, -вуся, -вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11205. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Кв. І. 88. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 780.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРИВАТИСЯ"
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Огидність, -ности, ж. Мерзость, гнусность.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Поїдинок, -нку, м. = поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.
Срібло, -ла, с. 1) Серебро. Мет. 253. Срібло-злото тягне чоловіка в болото. Посл. Ростопленеє срібло. Котл. Ен. III. 41. На лядунці або золото, або срібло. ЗОЮР. І. 140. 2)живе. Ртуть. Ком. Р. Н. 43.
Чувак, -ка, м. Мягкіе башмаки у горцевъ. А гаспидський черкес, які ловкі чуваки надів. Черном.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.