Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Вартість, -тости, ж. Цѣнность, стоимость. Чуб. І. 236. Казав вильлити золотий плуг.... і питати.... що той плуг варта. Люди і пани то таксували о вартости злота. Гн. І. 44.
Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби. Г. Барв. 421.
Приділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. приділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть. МВ. (О. 1862. I. 104).
Усмирити Cм. усмиряти.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.