Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Навко́лішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Уганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. 24 9. 2) Вбѣгать, вбѣжать, вскочить. 3) Выдаваться, выдаться. Велике каміння, вганяється в море. Левиц. І. МВ. 68. 4) Угоняться, угнаться. Ніяке око не вганяється за мною. Г. Барв. 535.
Утка, -ки, ж. Утка. Ой попливи, утко, проти води прудко. Н. п. Ум. у́точка, утінка, утонька, утіночка.