Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лопаття

Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків! Ном. № 1877.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОПАТТЯ"
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. XII. 12.
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Завола́ння, -ня, с. Призывъ, зовъ.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Настоптати Cм. настоптувати.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб. Вх. Пч. І. 15.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Роскиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Приняться кивать. Що з того буде, що ви головами роскивалися? МВ. ІІ. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОПАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.