Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздичати

Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИЧАТИ"
Бідак, -ка, м. Бѣднякъ. Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток. Г. Барв. 308.
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Буття, -тя, с. 1) Бытіе, существованіе. Башт. 160. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там.
Драбча́стий, -а, -е. О возѣ: драбча́стий віз. Возъ, въ ящикѣ котораго боковыя стороны состоять изъ драбків.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Лукаш. 66. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Єв. Мр. XIII. 2. Зруйновано життя моє на світі. К. Іов. 37. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Ленде́рево, -ва, с. раст. Larix europaea. Шух. І. 18.
Малоро́слий, -а, -е. Малорослый.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Скомшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сбиться въ комокъ. Як повстка борода скомшилась. Котл. Ен. III. 31.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. Угор. Фр. (Желех.).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.