Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу.
Залипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зали́пнути, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Нагаєчка дротяненька, а я, молоденька: у тіло влипає, кров'ю залипає. 282.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха.
Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Соняшний, -а, -е. Солнечный. Дні були чудові, тихі, соняшні. Соняшний світ.
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема.
Шпалір, -ру, м. Обои. Cм. шпалера. Шпаліром стіни обліпив.