Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Гребеню́к, -ка́, м. = Гребелюк. Вх. Пч. ІІ. 12.
Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь. Шух. І. 283.
Нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти, -на́ю, -єш, наладнува́ти, -ную, -єш, гл. = налагодити. Наладив дід хижу для бабки. Ном. № 7580.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Скочувати, -чую, -єш, сов. в. скотити, -чу, -тиш, гл. Скатывать, скатить, взваливать, взвалить. Скоти сей камінь наниз. Хотіли удвох скотити на віз того кабана..., а я його й сам скочу. Рудч. Ск. І. 157.
Тігітка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus. Вх. Пч. ІІ. 15.