Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Греб. 318. Дубрівная зазуля. Гол. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими. МВ. ІІ. 97.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. Мог. 147. Нехай кріваве забірає. Ном. № 13677. Забірай турка! бий турка! ЗОЮР. І. 6. Він же мене підмовляє і з собою забірає. Лавр. 70. Всього світу не забереш. Ном. № 4851.в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Лавр. 124. Хлопців в москалі забрали. Шевч. 662.силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. Стор. МПр. 43. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Ме́жень, -жня, м. Люде казали, що сей год на гречки добрий межень буде, на проси не так, а на гречки добрий.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Окурити, -рю́, -риш, гл. = обкурити.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Похва, -ви, ж. = піхва. В похву шаблю не ховаю. Лукаш. 37.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Шталтити, -чу, -тиш, гл. Итти, подходить, приличествовать. До ції свити ця підшивка не шталтить. Н. Вол. у.