Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бедратий, -а, -е. Широкобедрый, съ развитыми бедрами. Рудч. Чп. 255. Ідуть воли дорогою та все бедратії. Мет. 455.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Двиг! меж. для выраженіи движенія. Мамо! чого се в тебе брови тільки двиг-двиг? — Судорга, синку.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. ІІ. 88. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. К. МХ. 14. Люде (його) оббігають. Г. Барв. 516.
Порівняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Сравнять. Порівняй, Боже, і гори, і долини. Мет. 315. 2) Уравнять. К. ЧР. 354. Всіх нас сира земля порівняє. Мир. Пов. ІІ. 42. 3) Сравнить.
Сквапливо нар. Торопливо, поспѣшно.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Чоловіченько, -ка, м. Ум. отъ чоловік.