Вевекати, -каю, -єш, гл. Говорить нечленораздѣльно, невнятно (о нѣмыхъ и пр.).
Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Задзігори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Быстро заговорить. Так задзігорила язиком, що він ледві встиг розібрати ті слова.
Колотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Сбиваться (о маслѣ). Щось масло довго не колотиться. 8) Биться (о сердцѣ). Душа її уся порушилась, серденько колотилося. 4) Дрожать. Чи змерзла, чи з трівоги вся колотилась. 5) Ссориться, браниться, спорить. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
Оплінь, -ня, м. = оплін.
Перерубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. перерубатися, -баюся, -єшся, гл. Перерубываться, перерубиться. Ні, ця кістка не перерубається.
Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький.
Угол, угла, м. = вугол.
1) В своїй хаті і угли помагають.
2) Чи се тая удівонька, що на углі хата.
