Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

репиця

Репиця, -ці, ж. Основаніе хвоста позвоночныхъ животныхъ. «На тобі, хортище-собачище, хвоста, да не кусай по жовтому, а кусай по білому». А хорт як укусив, так при самій репиці одкусив. Рудч. Ск. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕПИЦЯ"
Базька, -ки, ж. 1) Дѣтск. ягненокъ. Шейк. 2) = багнітка. Шейк. Вх. Пч. II. 37.
Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Молисти́тися, -лищуся, -стишся, гл. Проситься. Він єго бив, а той так молиститься. Вх. Зн. 36.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став. Екатер. у.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи. Чуб. II. 252.
Смердак, -ка, м. = скорух. Вх. Лем. 467.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки. Гн. І. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.