Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремесниченько

Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМЕСНИЧЕНЬКО"
Да-ба! меж. = Та ба!
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Накува́ти Cм. наковувати.
Побришкати, -каю, -єш, гл. Почваниться, пофуфыриться, поважничать.
Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить. Черк. у.
Худорба, -би, ж. 1) Худоба. 2) Худое животное. Мнж. 22. 3) Бѣдность, нищета. 4) соб.: бѣдняки. Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Ном. № 2336.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМЕСНИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.